Що таке якісна дошкільна освіта  та ключові показники якості дошкільної освіти 

Ключові показники якості дошкільної освіти, критерії їхнього досягнення та впровадження в розрізі щоденної діяльності дітей – про це йдеться у публікаціях «Що таке якісна дошкільна освіта» та «Ключові показники якості дошкільної освіти». Матеріали розроблено Міністерством освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти, ЮНІСЕФ та Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» й опубліковано на сайті МОН.

Серед ключових показників якості, про які йдеться у публікаціях, такі:

·        доступність освітніх послуг;

·        кваліфіковані й мотивовані педагогічні кадри;

·        організація освітнього процесу;

·        моніторинг та оцінка;

·        управління і фінансування системи освіти.

Публікація «Ключові показники якості дошкільної освіти» допоможе управлінцям та педагогам сфери дошкільної освіти розкласти кожен показник на чіткі критерії та зрозуміти, яким чином їх досягати. Таких критеріїв загалом десять й вони охоплюють всі напрями організації освітнього процесу: від облаштування простору до процесу управління. 

Наприклад, у показнику «Організація освітнього процесу» міститься два критерії: цілісний розвиток дитини і співпраця. В основі якісної освітньої програми лежить цілісне бачення з орієнтацією не тільки на когнітивний, а й на емоційний, соціальний і особистісний розвиток дитини. Така освітня програма дає змогу дітям повністю розкрити свій потенціал. Якісний освітній процес є можливим лише за тісної співпраці педагогів із дітьми, колегами та батьками, щоби розкрити попередній досвід, здібності та нахили кожної дитини. 

У матеріалі «Що таке якісна дошкільна освіта» представлено показники якості дошкільної освіти в розрізі щоденної діяльності дітей, зокрема: гра, взаємодія та спілкування, формування життєвих та академічних навичок, безпека, освітнє середовище, розклад дня.

За допомогою цієї публікації педагоги, управлінці та батьки можуть переглянути те, яким чином у дитсадку забезпечуються всі показники якісної дошкільної освіти під час щоденних занять дітей. Наприклад, для гри варто не лише виділити час у розкладі, але і обладнати затишний та доступний ігровий простір, а педагогам – розуміти, коли втручатися у процес не варто, а коли потрібно запропонувати нові ідеї.

Публікація «Що таке якісна дошкільна освіта» ставить дитину у центр уваги, зважаючи на практику гуманістичної педагогіки. Матеріал допоможе відповісти на такі питання, як:

·        якою має бути взаємодія між педагогами та дітьми?

·        як організувати життя дітей таким чином, щоби воно було цікавим для дитини, спонукало її досліджувати, думати, реалізовуватися?

·        як можна використовувати діалог із дитиною для розвитку її мислення?

·        як зробити процес знайомства з книжками цікавим і захоплюючим?

·        як розпочати використовувати гнучке планування?

Публікації містять огляд Європейської рамки якості дошкільної освіти та догляду за дітьми. Цей документ створено й затверджено у 2014 році Робочою групою Європейської комісії з питань розрозроблення відповідних показників. У публікаціях представлено ключові показники, які забезпечують якість освіти і визначають її місце в широкому соціальному контексті. Інформація співвідноситься з Міжнародними показниками якості дошкільних освітніх програм та Міжнародною методикою оцінювання якісної дошкільної освіти ECERS. Публікації стали частиною процесу створення Концепції розвитку дошкільної освіти в Україні. 

Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки спільно з ЮНІСЕФ Україна презентували контент-платформу і чат-бот НУМО про важливість дошкільного розвитку.

Окрім того, оприлюднено затверджений Базовий компонент дошкільної освіти, що є Державним стандартом дошкільної освіти в Україні. «Дошкільна освіта є невід’ємним складником та першим рівнем у системі освіти – стартовою платформою особистісного розвитку дитини. Затверджений стандарт забезпечить підвищення якості дошкільної освіти в Україні та приведення її до відповідності міжнародним стандартам. В основу документа покладено ідеї гуманістичної педагогіки, патріотичного та громадянського виховання та солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей дошкільного віку», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Які напрями діяльності закладу освіти оцінюватимуть?

Освітнє середовище — комфортне і безпечне для навчання та праці, вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації, сприятливе для інклюзії, розвитку та мотивації до опанування ключових компетентностей, ведення здорового способу життя.

Система оцінювання здобувачів освіти — відкрита, прозора і зрозуміла, під постійним контролем для коригування результатів навчання кожного, формує здатність до відповідальності за результати та самооцінювання.

Педагогічна діяльність педагогічних працівників — ефективне планування та аналіз своєї діяльності, застосування сучасних ефективних технологій для формування ключових компетентностей наскрізних умінь учнів, їхнього виховання та розвитку, підвищення професійної майстерності, ефективна співпраця з усіма учасниками та причетними, академічна доброчесність.

Управлінські процеси закладу освіти — стратегія розвитку, спрямована на підвищення якості освітньої діяльності, створення умов для відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм, конструктивної взаємодії, професійного розвитку, належного матеріально-технічного забезпечення, ефективна кадрова політика.

Коли відбудеться аудит у закладі освіти? Як про це дізнатися?

Не частіше одного разу на 10 років відповідно до перспективних і річних планів, які формуються відповідними територіальними органами Державної служби якості освіти України (ДСЯО). У разі підтвердження низької якості освітньої діяльності закладу освіти, інституційний аудит проводиться у позаплановому порядку не частіше одного разу на 2 роки, але не раніше ніж через 1 рік після проведення планового інституційного аудиту. Про здійснення інституційного аудиту керівництво закладу додатково отримує відповідний наказ та повідомлення.

Що має зробити заклад для здійснення аудиту?

До початку роботи експертної групи в закладі освіти проводиться нарада за участі усіх сторін (педагогічних працівників, батьків, членів експертної групи та ін.), які повідомляють про порядок проведення інституційного аудиту.

Керівник закладу має допустити експертну групу до роботи у закладі.  У разі необґрунтованого недопущення експертної групи до проведення інституційного аудиту або створення перешкод у її роботі складають акт. У перший день роботи комісії в закладі його керівник надає заповнений опитувальний аркуш самооцінювання діяльності закладу освіти (аркуш надсилається разом із повідомленням).

Які права та обов’язки експертної групи та закладу освіти в ході аудиту?

До початку роботи в закладі експертна група ознайомлюється з річним звітом про діяльність закладу освіти, іншою інформацією, оприлюдненою на веб-сайті закладу освіти. У закладі — спостерігає за освітньою діяльністю, зокрема відвідує навчальні заняття, опитує здобувачів освіти, їхніх батьків, педагогічних працівників, надає консультаційну допомогу з питань проведення інституційного аудиту. В останній день роботи комісії в закладі складають відповідний акт перевірки, на підставі якого ДСЯО видає розпорядження щодо термінів усунення порушень (якщо такі виявлені), а після його закінчення — про доцільність проведення перевірки результатів усунення порушень безпосередньо в закладі освіти.

Що є результатом інституційного аудиту?

Протягом 10 робочих днів після завершення роботи в закладі освіти, експертна група звітує про результати інституційного аудиту з напрямів оцінювання. У Висновку зазначають досягнення та потреби вдосконалення закладу освіти та встановлені рівні оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти (перший — високий, другий — достатній, третій — вимагає поліпшення, четвертий — низький). Рекомендації містять пропозиції для закладу освіти та його засновника щодо поліпшення їхньої діяльності.